Відповідальність політиків в контексті підготовки до Євро-2012. Випуск 1.

Читати українською

Аналітичний огляд станом на 25 березня 2012 року.

Поточний 2012 рік розпочався і буде проведений в Україні під знаком чемпіонату Європи з футболу. Отже, є цілком доречним розглянути наскільки відповідальними були і є вітчизняні посадовці і політики у питаннях, що стосуються підготовки до європейської першості.

Щодо питань, пов'язаних з підготовкою до Євро - 2012 , в Системі "Слово і діло" загалом зафіксовано  74 обіцянки. З цього числа виконано - 9, не виконано - 18, в процесі реалізації - 47.

При цьому  слід зазначити, що така разюча різниця виконаних обіцянок і тих, які ще виконуються, пов'язана з тим, що більшість робіт по облаштуванню інфраструктури мають бути зробленими вже безпосередньо перед самим чемпіонатом. Тому показники відповідальності досліджуваних персон можуть розглядатися лише як проміжний результат.

У Президента одна не виконана обіцянка, але вона має стратегічний і загальноохоплюючий характер - добудувати інфраструктуру  до чемпіонату Європи з футболу до початку  2012 року.
 
Цього не було зроблено, адже, попри те, що були зведені стадіони, побудовані злітно-посадкові смуги аеропортів - ще не всі термінали приймають пасажирів, не побудовано готелі, в тих обсягах, які планувалися. Станом на лютий 2012 року загальний відсоток готовності автодоріг, що ремонтуються під Євро, складав приблизно 65 - 70%. В приймаючих містах - Києві, Львові, Харкові, Донецьку - було виконано приблизно 70% по ремонту вулично-дорожньої мережі.


Коментуючи всі вищенаведені діаграми, зазначимо, що слід вірно їх розуміти. Очевидно, що підготовка до європейського чемпіонату з футболу йде повним ходом і в цьому напрямку відбуваються значні зрушення. Однак метою проекту є вимірювання відповідальності політиків за свої слова - отже досліджується співвідношення результатів роботи і наявних обіцянок з цього приводу.
Відповідно, оцінювати роботу того ж Бориса Колеснікова в цілому можна позитивно - всі ми бачимо новозбудовані стадіони і аеропорти. Однак, коли торкнутися саме його обіцянок, то часто вони не були виконаними  -  в основному,  через  не  дотримання термінів, у  які було обіцяно здати той чи інший об'єкт інфраструктури або якості виконаних робіт.

Наприклад, арену у Львові він пообіцяв відкрити наприкінці жовтня 2011 року. Так, відкриття відбулося у зазначений термін. Але на момент відкриття стадіон не був добудований повністю: не були завершені дах, парковка, не прокладені дороги,не прибраний будівельний кран,  не закопані ями і не прибране будівельне сміття. Офіційно визнали, що був  завершений лише перший етап будівництва стадіону.


В цілому, діюча влада за два роки зробила набагато більше, ніж встигли зробити попередники. Враховуючи це, обіцянки і результати останніх взагалі не бралися до уваги. Адже оцінювати там немає чого.

І вищенаведені дані покликані скоріше показати який великий обсяг робіт ще слід провести і яку кількість обіцянок ще потрібно реалізувати.

Що ж до ефективності у підготовці до Євро - 2012, то більш наочно і коректно її можуть продемонструвати діаграми, наведені нижче.

 

Таким  чином, бачимо, що робота ведеться і вже ні у кого не виникає сумнівів, що Євро - 2012 в Україні і Польщі відбудеться. Поки що на задній план відходять питання раціонального використання бюджетних коштів, а також особистої  матеріальної зацікавленості посадовців найвищого рівня у отриманні контрактів на будівництво об'єктів інфраструктури. Зараз головне - гідно та на високому рівні провести європейську першість.

Однак, коли Україна виборола право на проведення чемпіонату, більшість громадян очікували, що це стане каталізатором розвитку країни, який призведе до радикальних перетворень та зміни обличчя країни завдяки будівництву нових сучасних доріг, розвитку транспорту, будівельного буму. Але, на жаль, цього не сталося.  Ефект від підготовки до єврочемпіонату наразі обмежився крапковими заходами. Так, з'явилися нові стадіони і термінали аеропортів, місцями полагодили дороги і побудували декілька готелів коштом приватних інвесторів. Але стрибка в постіндустріальну епоху розвитку не відбулося. Україна так і залишилася типовою пострадянською країною з поганими дорогами, нерозвиненою авіацією і застарілою залізницею, тисячами будівельників-заробітчан, що працюють де завгодно, але не в себе вдома. Отже, радикальні зміни відкладаються на більш віддалену перспективу.

ЧИТАЙТЕ В TELEGRAM

самое важное от «Слово и дело»
Поделиться: